Завзя́тися, візьму́ся, -мешся, гл. 1) Задаться цѣлью, упорно стремиться къ чему. Завзялись ляшки ще й багатії люде забігать, забрати тих бідних сирот. — 974. 2) — на ко́го. Взъѣсться, ожесточиться, напасть на кого. Писарь завзявся на мене. Три селі завзялися на старшину.
Квизнути, -ну, -неш, гл. Хныкать. І чого квизне?
Моршо́к, -шка, м. Морщинка. Тоненький морилок між бровами.
Обкидати I, -да́ю, -єш, сов. в. обкидати, -даю, -єш, гл.
1) Обкидывать, обкидать.
2) Забрасывать забросать. Обкидали мене болотом.
3) Обметывать, обметать. Обкидай комір заполоччу.
Перепугати, -гаю, -єш, гл. О филинѣ: прекратить крикъ.
Подоводжувати, -джую, -єш, гл. = подоводити.
Попередочку нар. Ум. отъ попереду.
Правуватися, -вуюся, -єшся, гл. Судиться съ кѣмъ, тягаться. Не я над їм суддя: усе товариство з їм пробуватиметься. Іван пробується з Яремою за якісь гроші. Років десять назад правувався б ти зо мною за це порохом та кулею. Не будуть ся люде в правах правувати.
Причалапати, -паю, -єш, гл. Приплестись.
Сховище, -ща, с. Убѣжище, мѣсто, гдѣ прячутся. Із сховища свого виходить вітер.
