Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позбужати

Позбужати, -жаю, -єш, гл. = позбуджати. Ранніх солов'їв позбуджала. Чуб. V. 588.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗБУЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗБУЖАТИ"
Безщастя, -тя, с. Несчастье. МВ. І. 44. Ой подумайте, мислі, по моїм безщастю. Лукаш. 82.
Головкате письмо. Родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. Шух. I. 303.
Добреха́ти, -брешу́, -шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати. Кв. 11. 221.
Жморну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Швырнуть. Аби тобов під лаву жморнуло. Гол.
Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Неситство, -ва, с. = несить.
Попередниця, -ці, ж. Передняя часть запаски, фартухъ, надѣваемый спереди къ запаскѣ, плахтѣ. Чуб. VII. 427. КС. 1893. V, 282, XII, 449. Вас. 170. МУЕ. І. 141. Cм. задниця.
Прописувати, -сую, -єш, сов. в. прописа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать, написать; написать въ письмѣ. Драг. 114. Од своїх рук листи писав.... а в листах прописував. АД. II. 23. Чому ж ти мені зараз сього не прописала? МВ. (О. 1862. III. 36). Cм. приписувати 2. 2) Проводить, провести черту.
Рижиїще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ рижій. Лохв. у.
Розгодинюватися, -нюється, сов. в. розгодинитися, -ниться, гл. безл. О погодѣ: проясняться, проясниться. Дощу не буде, вже розгодинюється. Терск. обл. Коли відтіля розгодиниться, то ніколи не буде дощу. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗБУЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.