Відвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відвалитися, -люся, -лишся, гл. Отваливаться, отвалиться. Потроху земля відвалювалась, і він почав тонути.
Дженга́лити, -лю, -лиш, гл. Кусать (о комарахъ). Об спасівці не можна через мухи заснуть, бо дуже кусаються, а тепер через бісової віри комарі: так дженгалять — аж-аж-аж!
Заливни́й, -а́, -е́. 1) О смѣхѣ: сильный, перекатистый. Почувся її заливний... регіт. 2) О дождѣ: проливной. Заливний дощ був у нас позавчора.
Запри́скати, -каю, -єш, гл. Забрызгать. Огневими стрілами на німців заприскали.
Зборо́ти, -рю́, -реш, гл. Побороть, одолѣть. Добра та корова, що й людей зборола.
Лабайдак, -ка, м. = лайдак? Чоловіче-лабайдаче, на що жінку продаєш?
Невгавний, -а, -е. = невгавучий. Вдова з своєї світлички довго чула веселий невгавний сміх убогих людей.
Провалювати, -люю, -єш, сов. в. провалити, -лю, -лиш, гл. Проламливать, проломить, пробивать, пробить. А ні каменя не дадуть голову провалити.
2) Наваливать, навалить.
Спорожнити, -ся. Cм. спорожняти, -ся.
Сугак, -ка, м. 1) Сайга. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. 2) Желѣзный съ мѣднымъ черенкомъ инструментъ вродѣ шила для прокалыванія дыръ въ постолах, развязыванія узловъ и пр. Бываетъ и роговой.
