Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлепіт

Хлепіт, -поту, м. 1) Плескъ, всплески. 2) мн. хлепоти. = гряда 3. Вх. Пч. II. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЕПІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЕПІТ"
Ворохібня, -ні, ж. Мятежъ. Вх. Зн. 21. К. Дз. 115, 32.
Гайнування, -ня, с. Небреженіе, небрежность, бездѣльничанье.
Доладу́ нар. Какъ слѣдуетъ, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Ном. № 6476. Що зробите, то все не доладу. МВ. І. 25. каза́ти доладу́. Говорить дѣльно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119.
Замовка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замо́вкнути и замо́вкти, -кну, -неш, гл. Замолкать, замолчать, умолкать, умолкнуть, замолкнуть. Не замовкне вовіки твій голос між нашим народом. О. 1861. III. 7. Зумилися! всі четверо замовкли, проти мене ні слова не пробовкнуть. К. Іов.
Ізж.. Cм. зж.
Надсми́кувати, -кую, -єш, сов. в. надсми́кати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать немного. Надсмикали з скирти сіна чимало.
Небувалий, -а, -е. 1) Небывалый. 2) Малоопытный, не знающій людей. Чуб. І. 270. Посилає козака молодого, небувалого. О. 1862. II. 96.
Піддрочка, -ки, ж. Подзадориваніе. піддро́чку да́ти. Подзадорить.
Погар, -ра, м. 1) = пугар. Єдин погар випила. Гол. III. 226. 2) = погарь. Желех.
Розгостюватися, -тююся, -єшся, гл. = розгоститися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЕПІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.