Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спідка

Спідка, -ки, ж. 1) Изнанка. Спідка добра, а верх подраний. 2) Основаніе. Вх. Лем. 401. 3) Корка нижняя у хлѣба. Взяла паляницю, постукала, поклала щиколотками під спідку. Левиц. Пов. 197. Скоріше вибрав на тарілку, ввесь коровай на мир роздав; а музикантам тілько спідку. Алв. 36. 4) Дно большой лодки (дуба). Мнж. 180. 5) мн. Варежки въ кожаныхъ рукавицахъ. Мнж. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІДКА"
Зайча́тина, -ни, ж. Мясо зайца.
Кофа, -фи, ж. Кружка для воды. Федьк.
На́воротень, -тня, м. Раст. Alchemilla vulgaris. Вх. Пч. І. 8.
Отчизний, -а, -е. Отечественный. Ворога отчизного скараймо. К. ЦН. 293.
Пархач, -ча, м. 1) Паршивець. 2) = парх 2.
Позануздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ). Позануздуй обох коней. Харьк.
Пооббріхувати, -хую, -єш, гл. Оболгать, оклеветать (многихъ). Як роспустить язика, так усіх на кутку пооббріхує. Харьк. у.
Порусявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Прогарцювати, -цю́ю, -єш, гл. Прогарцовать. Цілий день прогарцював на коні.
Римарчя, -чяти, с. Дитя шорника.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.