Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спідка

Спідка, -ки, ж. 1) Изнанка. Спідка добра, а верх подраний. 2) Основаніе. Вх. Лем. 401. 3) Корка нижняя у хлѣба. Взяла паляницю, постукала, поклала щиколотками під спідку. Левиц. Пов. 197. Скоріше вибрав на тарілку, ввесь коровай на мир роздав; а музикантам тілько спідку. Алв. 36. 4) Дно большой лодки (дуба). Мнж. 180. 5) мн. Варежки въ кожаныхъ рукавицахъ. Мнж. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІДКА"
Гучли́вий, -а, -е. Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі. МВ. ІІ. 78.
Дворе́ць, -рця́, м. = Двірець. Ой на горі дворець карбований, а в тім дворці хлопець мальований. Гол. І. 205.
Зажо́н, -ну, м. = зажин. Сим. 204.
За́совень, -вня, ж. = засов. Звенигор. у.
Ме́шти, мешт, ж. мн. Татарскія туфли, легкіе башмаки. Желех.
Обійми, -мів, с. мн. Объятія. Маруся сама була в хаті, сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитину. МВ. ІІ. 178.
Пір'яний, -а, -е. Изъ перьевъ. Желех.
Покупець 2, -пця́, м. Покупатель. КС. 1882. III. 600. Принаджували тисячі покупців. Левиц. Пов. 21.
Попригинати, -на́ю, -єш, гл. Пригнуть (во множествѣ). Попригинай бо мені рогачі, а то не беруть менчих горщиків. Харьк. у.
Сімряга, -ги, ж. = семеряга. Вийду я за ворота, надіну сімрягу. Чуб. V. 4 50. Ум. сімряжка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.