Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дячиха

Дячи́ха, -хи, ж. Жена дьячка. Ой, пробі! Очіпка хочу!... Пробі такого хочу, як на дячисі. Кв. II. 328.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧИХА"
Ґре́че нар. Хорошо, какъ слѣдуетъ: Він став біля печі та й почав підпивати пивце грече. ЗОЮР. І. 204.
Демокра́т, -та, м. Демократъ. Не вподобав демократ русин свого давнього панства. Г. Барв. 426.
Лисі́ти, -сію, -єш, гл. Плѣшивѣть, лысѣть. Дурна голова не лисіє. Богодух. у.
Обмивання, -ня, с. Обмываніе, омовеніе. Це обмивання треба зробити по заході сонця. Чуб. І. 123.
Поприв'язувати, -зую, -єш, гл. Привязать (во множествѣ). Коней... поприв'язують. Драг. 147. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі. Драг. 64.
Розрух, -ху, м. 1) Возмущеніе, мятежъ, бунтъ. 2) Смута, тревога, смятеніе. А тут вже розрух зробився: шукають тії молодиці: порозбігалися скрізь, якою вона дорогою йшла, та й найшли у житі. Рудч. Cм. і. 210.
Роївня, -ні, ж. Ройникъ, корзина, куда собираютъ рой.
Рукодільниця, -ці, ж. = рукодійниця. Котл. Н. П. 349.
Трубка, -ки, ж. 1) Ум. отъ труба. 2) Раст. Cineraria palustris. Вх. Пч. II. 30.
Угодник, -ка, м. Угодникъ. К. ПС. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
hit.ua: сейчас на сайте, посетителей и просмотров за сегодня