Виганятися 2, -няюся, -єшся, сов. в. вигнатися, -женуся, -нешся, гл. 1) Изгоняться, быть изгнаннымъ. 2) Выгоняться, быть выгнаннымъ. Вівці виганяються рано вранці до ватаги. 3) Выталкиваться, вытолкнуться. Смок витягає воздух з цівки, а через те вода піднімається й виганяється геть. 4) Вырастать, вырости въ вышину. Григор вигнався такий, як тополя. Два дуби вигнались вище лип.
Вирити 2, -рю, -риш, гл. Кружиться водѣ или какому либо предмету въ водѣ вокругъ центра, въ водоворотѣ.
Гучо́к, -чка́, м. 1) Загонщикъ при облавѣ. 2) Игрушка: волчокъ. 3) Особаго рода игрушка изъ кости. 4) = Гупало 2. 5) Насѣк. = Бурчало. Cм. Гук 3. знач. и слѣд.
На́ді пред. = надо = над.
Наколоти́ти Cм. наколочувати.
Отягатися, -га́юся, -єшся, гл.
1) Отставать. Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому.
2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. Cм. отягтися.
Охват, -ту, м. Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ.
Попитувати, -тую, -єш, гл. Спрашивать. Пчелиная мати ройочка веде, ой веде, веде да й попитує: «ой де б нам... хороше присилля найти?»
Стріхіль, -ля, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. Cм. стріхіль, стрихулець.
Швиргати, -га́ю, -єш, гл. Швырять. Швиргає з неба лід шматками.
