Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повимочувати

Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИМОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИМОЧУВАТИ"
Кривесенький, -а, -е., Ум. отъ кривий.
Лахманник, -ка, м. 1) Тряпичникъ. 2) Ветошникъ. Желех.
Невинно нар. Невинно.
Оксамитка, -ки, ж. Бархатка. Чорна оксамитка. О. 1861. XI. 28.
Переслабувати, -бу́ю, -єш, гл. Переболѣть.
Підпихати, -хаю, -єш, сов. в. підіпхну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Подталкивать, подтолкнуть. 2) Подтыкать, подоткнуть подъ что; подсовывать, подсунуть подъ что.
Проломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Проломиться.
Ріжджа, -жі, ж. Хворость. Угор.
Спросити Cм. спрощувати.
Хвалістрант, -та, м. Хвастунъ. Оце хвалістрант: убрався в батькову свиту та й чваниться. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИМОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.