Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повимочувати

Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИМОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИМОЧУВАТИ"
Брехля, -лі, ж. = брехуха. Желех.
Видихнути Cм. видихати.
Заголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Громко заплакать съ причитаніями. Єв. Мр. IX. 24. Прийшла його мила, китайку одкрила, китайку одкрила та й заголосила. Мет. 104.
Зарипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Заскрипѣть.
Зве́рху нар. Сверху. В вербі корень підмиває, зверху вершок усихає. Чуб. III. 205. Нехай ваше зверху буде. Пусть будетъ по вашему. Ном. № 4963. Ум. зверше́чку. Ном. № 4671.
Здерев'Яні́лий, -а, -е. Одеревенѣлый.
Кендюшок, -шка, м. Ум. отъ ке́ндюх.
Кумедно нар. 1) Смѣшно. Та кумедно ж і грається він з ляхами — неначе кіт з мишою. Стор. МПр. 126. 2) Странно.
Нерет, -та, м. Родъ рыболовной сѣти. Як попавсь у нерет, то ні взад, ні вперед. Ном.  
Підгороддя, -дя, с. = підгородня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИМОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.