Варто нар., употребл. какъ безл. гл. Стоитъ. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти.
Викопирсувати, -сую, -єш, сов. в. викопирсати, -саю, -єш, гл. Выковыривать, выковырять.
Дзи́знути, -ну, -неш, гл. О полетѣ пули, камня: издать звукъ, свиснуть. Камінь поуз голову дзизнув.
Заколе́сник, -ка, м. 1) Чека, колышекъ для задержанія колеса на оси. Заколесник загубили і колесо зліта. 2) = колісни́к. Хто з них чоботар, той латає чоботи, хто заколесник, той лагодить коло воза, хто ткач — тче полотно.
Мару́дно нар. Копотливо, медленно, мѣшкотно.
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Одягненький, -а, -е., Ум. отъ одягний.
Попукатися, -каємося, -єтеся, гл. Лопнуть (во множествѣ). Варити, покіль ячмінь попукається.
Руйнування, -ня, с. Разрушеніе. Не забудь буяння злющих, руйнування огняного.
Самостій, -то́ю, м. Раст. Ranunculus aquatilis.
