Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повимочувати

Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИМОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИМОЧУВАТИ"
Борозенька, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Брехливість, -вости, ж. Лживость. Желех.
Буденний, -а, -е. Будничный. Мир. ХРВ. 25. У буденний день п'єш, гуляєш. Чуб. V. 525. Шапка одна буденна, друга празник ова. Кв.
Закорча́віти, -вію, -єш, гл. Покривиться.
Наткати Cм. і. натикати.
Підскочити Cм. підскакувати.
Позакочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Закатиться (во множествѣ). Зрачки позакочувались йому під лоб. Стор. МПр. 21.
Поранка, -ки, ж. = поранина.
Потряхати, -ха́ю, -єш, гл. Встряхивать. Підняли його на руки. Я потряхав-потряхав його, — так ні, він неживий був. Новомоск. у.
Проґавити, -влю, -виш, гл. Проворонить, прозѣвать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИМОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.