Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повинуватитися

Повинуватитися, -чуся, -тишся, гл. Повиниться, сознаться въ винѣ.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИНУВАТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИНУВАТИТИСЯ"
Голодрабка, -ки, ж. = голодранка.
Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. І. 188.
Ґірґи мн. Плечи. Вх. Лем. 407.
Дола́суватися, -суююся, -єшся, гл. Долакомиться.
Запіпере́читися, -чуся, -чишся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Запіперечилася кобила. Вх. Лем. 416.
Неповага, -ги, ж. Непочтеніе, неуваженіе.
Підхватити, -ся. Cм. підхвачувати, -ся.
Понаближати, -жа́ю, -єш, гл. Приблизить (во множествѣ).
Порозсихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Разсохнуться (во множествѣ). Повнось діжки у погріб, а то порозсихаються.
Прикутий, -а, -е. Прикованный. Прикутий до стовпа. Стор. II. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИНУВАТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.