Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повимокати

Повимокати, -каємо, -єте, гл. Вымокнуть (о многихъ). В людей жито або повимокає, або посохне. Г. Барв. 195.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИМОКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИМОКАТИ"
Вимести Cм. вимітати.
Гойда! меж. отъ гл. гойдати, выражающее качаніе. Въ колыбельныхъ пѣсняхъ: А-а, гойда! Чужа мати пойда! Колыб. п. Макс. Ой ну люлі, гойда. Мил. 48.
Гребіне́ць, -нця́, м. Гребенка, гребень, гребешокъ. Вас. 164. Стояла Мар'я під вінцем, розчесала русу косу гребінцем. Чуб. ІІІ. 207.
Забарвля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заба́рвити, -влю, -виш, гл. Окрасить, придать окраску, придать цвѣтъ.
Застига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. засти́гти, -гну, -неш, гл. 1) Застывать, застыть. аж йому́ в литка́х засти́гло. Испугался. Ном. № 9336. 2) Застигать, застичь. Терпи, доню, неволеньку, поки смерть застигне. Чуб. V. 629.
Нажи́ти, -ся. Cм. наживати, -ся.
Підплитник, -ка, м. пт. = берегуля. Вх. Пч. II. 12.
Стоянок, -нка, м. 1) Ум. отъ стоян. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 22.
Укресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня).
Харцизство, -ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод. Котл. Ен. ІІІ. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИМОКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.