До́лище, -ща, с. Увел. отъ доля? Чи таке долище, чи таке дворище?
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. І свяченим (ножем) копа яму. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною.
2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Ой став козак царь-зілля копати.
3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку!
4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами.
Мишачо́к, -чка, м. 1) Ум. отъ мишак. 2) Зоол. = мишокрілик.
Мушке́тний, -а, -е. Мушкетный.
Повирізняти, -ня́ю, -єш, гл. Выдѣлить (во множествѣ). Ягнят з отари повирізняли.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Прикорхнути, -ну́, -не́ш, гл. Прикурнуть, вздремнуть. Прикорхнеш, та зараз і прокинешся. Давай прикорхнем трохи. Я хоч би під ворітьми прикорхнув трохи.
Тютюнниця, -ці, ж. Женщина, занимающаяся табаководствомъ, торгующая табакомъ. Работница на табачныхъ плантаціяхъ.
Фляшчина, -ни, ж. = фляшка, фляшечка.
Циганя, -няти, с. = циганча. Сидить бідне циганя, попхинькує стиха. Ум. циганя́тко.
