Відзимки, -ків, м. мн. Исходъ зимы, время послѣ зимы, когда еще возвращаются зимнія явленія.
Глядати, -даю, -єш, гл. Искать, высматривать. Буду я собі мужа глядати. Глядай, матко, довгий столець, бо вже мені вічний конець.
Джумачи́ха, -хи, ж. Жена чумака.
Каламут, -та и -ту, м.
1) = баламут.
2) Ссора, раздоръ; смута, волненіе. Прийшов сюди, — ну вже й буде каламут. Досі як хо́роше було, тихо, поки його не було. Павлоградъ. Cм. каломут.
Капельмайстер, -стра, м. Капельмейстеръ. Ум. капельмайстерчик. Доньку віддала за дударчика за годного тверезого капельмайстерчика.
Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку. П'є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками». 2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.
Опівдні, опівдня́, нар. Въ полдень. Прилетів опівдні до того чоловіка.
Особний, -а, -е. = особий.
Позневажати, -жа́ю, -єш, гл. То-же, что и зневажити, но многихъ.
Проворяка, -ки, об. Проворный, ловкій, проворная, ловкая. Я, мамочко, проворяка, йду, а дядьків парубок роззявляка где та прямо мені голоблею в рот.
