Вискалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вискалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Оскаливаться, оскалиться.
2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть сквозь тучи. То дощ, то вискалиться.
Гнилля, -ля, с. Гниль. Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля.
Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Ум. жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха.
Засандри́чити, -чу, -чиш, гл. Всадить, всунуть, воткнуть. Так засандричив коляку в землю, що й чортяка не витягне.
Звірно́ нар. Много хищныхъ звѣрей, преимущ. волковъ. Звірно у лісі цьому. Колись було звірно, а тепер людно. Пирятин. у.
Побитовий, -а, -е. Бытовой.
Ралиця, -ці, ж. Поле, вспаханное ралом. Ізгору я ралицю, посію я пшеницю.
Розрізняти, -няю, -єш, сов. в. розрізни́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Раздѣлять, раздѣлить, разлучать, разлучить. Треба розрізнити парубка та дівку.
2) Различать, различить, разбирать, разобрать. Не може розрізнити, що говорять: стілько було сміху.
Торохтій, -тія, м. Крикунъ, пустозвонь. Торохтія везти. Ѣхать порожнякомь, съ пустой бочкой.
Цуґа, -ґи, ж.
1) Узда? удила? чаше во мн. Взяла коня за цуґойки.... завела коня до стаєньки.
2) Часть ткац. станка. Cм. верстат.
3) до цуґи. Какъ слѣдуетъ, какъ должно. не до цуґи. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Ум. цуґойка.
