Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Вакаціюватися, -ціююся, -єшся, гл. Житься во время вакацій. Не вспів він росказати, як вакаціювалось.
Здря́нка, -ки, ж. Зрачекъ, зѣница.
Мату́ня, -ні, ж. = матуся.
Перший, -а, -е. Первый. Перша чарка, перша палка. У першому садочку соловей щебече.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Понакладати, -да́ю, -єш, гл. Наложить (во множествѣ). Сала багато понакладали.
Пригра, -ри, ж. Вылетъ пчелъ значительной кучей изъ улья на нѣкоторое время. Зашуміло село, як на пригру бджоли.
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.
