Віддути, -ся. Cм. віддимати, -ся.
Дудла́, -ли́, ж. = дудло́. Ум. дуде́лка.
Запе́кати, -каю, -єш, гл. = запроторити. Десь її далеко запекав.
Нать, -ти, ж. Усикъ, прицѣпка на растеніи.
Обіськати Cм. обськавати.
Пообставляти, -ля́ю, -єш, гл. Обставить (во множествѣ).
Свижка, -ки, ж. Стрѣла изъ тростника и смолы.
Солодій, -дія, м. Онанистъ.
Улупити, -плю, -пиш, гл.
1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Серця б улупила та матінку купила.
2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. А як влупить чортяку грім, заб'є його.
3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями.
Фоц Въ выраженіи: бодай ти ( = ті) фоц було! Проклятіе, имѣющее смыслъ: чтобъ ты пропалъ.
