Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Богомільниця, -ці, ж. Молельня, молитвенный домъ. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає, та по школі плаче-ридає: «Школо наша, богомільнице!»
Зав'Я́зуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. зав'яза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Завязываться, завязаться. 2) Завязываться (о плодахъ), завязаться. 3) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться, возникать, возникнуть. Треба трошки полежать, щоб сало зав'язалось.
Кляковий, -а, -е. Клякове дерево. Дерево, отмѣченное знакомъ для обозначенія мѣста межи. Cм. кляк, клячити.
Паучина, -ни́, ж. = паутина.
Перелатати, -та́ю, -єш, гл. Наново починить, поставить заплаты.
П'янюга, -ги, об. ув. отъ п'яниця. Ув. п'яню́жище.
Розлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. розлучи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Разлучать, разлучить. Не розлучай мене з милим. Розлучено нас обоє як на орлі крила.
2) Отдѣлять, отдѣлить свой скотъ изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах.
Угірковий, -а, -е. = огірковий.
Шлак, -ку, м. Кромка сукна.
