Африка́нський, -а, -е. Африканскій.
Богобійний, -а, -е. Богобоязливый.
Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі.
Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Викошувати, -шую, -єш, сов. в. викосити, -шу, -сиш, гл.
1) Скашивать, скосить, выкосить. Четвертину проса викосить.
2) Находить, найти, кося. Пішов на поле косить пшениці і викосив птичку таку гарну.
Гаймін, -на, м. Множество. У місті сьогодня гаймін огірків.
Зруйнуватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Разрушиться, разориться. Зруйнувався зовсім будинок.
2) Разориться, потерять имущество. Пан не зруйнується, як скількись кліток поля перелітує пустирем.
Наущати, -ща́ю, -єш, сов. в. наусти́ти, -ущу, -стиш, гл.
1) Научать, наставлять. Не було в її ні батька, ні матері, — нікому було оборонити або наусти́ти.
2) Подучать, подучить, подговаривать, подговорить; подстрекать. Діявол наустив його, і поміг йому.
Перстка, -ток, мн. ум. отъ перста.
Приплатити, -ся. Cм. приплачувати, -ся.
