Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задивувати

Задивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Удивиться. Й аж сі панове задивували. Kolb. І. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДИВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДИВУВАТИ"
Бридливий, -а, -е. Брезгливый. Левч. 6.
Випереджати, -джаю, -єш, сов. в. випередити, -джу, -диш, гл. Опережать, опередить, обгонять, обогнать. Ну, тепер, — каже чорт, — хто кого випереде, того буде пані. Рудч. Ск. І. 68.
Відрубок, -бка, м. Отрубокъ.
Завісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл.кого́. Сообщить (кому). Думали-думали, як йога лучче Катрю завістити про те, що чули. МВ. ІІ. 138.
Недомірок, -рка, м. Рыба менѣе средней величины. Черном.
Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл. 1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу. Чуб. V. 219. 2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа. Н. Вол. у. 3) до кого. Давать, дать себя узнать. Мир. Пов. II. 49. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся. Чуб. V. 85.
Столярство, -ва, с. Столярное ремесло. Шух. І. 252.
Удовольнення, -ня, с. Удовлетвореніе.
Шашелиця, -ці, ж. = шашель. Чуб. І. 11.
Штукарити, -рю, -риш, гл. Шутить, забавно проказить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДИВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.