Безчестити, -щу, -стиш, гл. Безчестить, бранить. Одна другу безчестять, ганять. Котл. Ен.

Виламувати, -мую, -єш, сов. в. виламати, -маю, -єш, гл. Выламывать, выломать.

Гу́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ губа. Коли гроші кажуть, то всі мусять губки постулювати. Ном. № 1426. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую. Чуб. V. 65. 2) Древесный грибъ, трутнякъ. Полт. Polyporus. ЗЮЗО. І. 132. Під пеньком губка. Ном. № 5396. Пережженный трутнякъ даютъ собакамъ, заболѣвшимъ водобоязнью. Ном. № 13672. Отсюда пословица объ упорномъ, не обращающемъ ни на что вниманій человѣкѣ. Хоч йому губки дай, а він усе своє. Ном. № 2654. Разсердившись, говорятъ надоѣдливому просителю. Гу́бки, т. е. дам тобі́ гу́бки. Ном. № 13672. 3) Труть. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. ІІ. 202. Нема ні кресала, ні губки. Грин. І. 219. 4) Въ основѣ для полотна, находящейся еще на сновальницѣ: то количество нитокъ, которое протянуто между двумя вертикальными сторонами въ одномъ мѣстѣ — отъ колышка до колышка. Употребляется какъ мѣра полотна: Одинадцять губок полотна було. Н. Вол. у. Цілу губку я уткала. Черниг. у. 5) «Полотнище шерстяной ткани, составляющее одну половину запаски, которая сшивается изъ двухъ губок». Вас. 171. 6) — водяна́. Раст. Spongia fluviatilis. L. ЗЮЗО. I. 137.

Ґурґу́ла, -ли, ж. = Ґорґоля. Вх. Лем. 408.

Недотика, -ки, ж. 1) Недотрога. Отто яка недотика. Шевч. 2) Раст.: Impatiens noli me tangere.

Передовництво, -ва, с. 1) Начальствованіе, предводительствованіе. 2) соб. Начальство, лица предводительствующія, идущіе впереди. Величчя української нації явне з того, що, зоставшись без церковнього, політичнього, воїнського і наукового передовництва, спромоглась вона видати з себе самобутню літературу. К. ХП. 131.

Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.

Повивчати, -ча́ю, -єш, гл. Выучить, научить (многое, многихъ). Повивчала сама всіх пісень. Харьк.

Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.

Чіпє, (п'я, с. ?) = очепа. Вх. Зн. 45.