Бандаж, -жа, м.
1) Чорная лента, употребляемая для повязки башмаковъ.
2) Бинтъ.
Вавчар, -ра, м. Кличка стараго кота. Ой ти вавціру поганий! (говорится переносно и о человѣкѣ, совершающемъ проказы, наносящемъ ущербъ).
Дру́жній, -я, -є. 1) Дружественный, дружный. Дружня розмова. Дружній череді вовк не страшний. 2) Принадлежащій другу. Дружню жінку взяв до себе. Ум. дружненький.
Заґеро́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Загинать, загнуть. Почали заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. 2) Запрашивать, запросить дорого. Заґерував ти з його багато.
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Попоноситися, -ношуся, -сишся, гл. — з чим. Поносить что долго.
Простота, -ти, ж.
1) Простота. Щось і блявкнув з простоти. Світ простоти і покою — стародавній заповіт.
2) Простой народъ. Ні, зникнете ви, горді духи, почезнете, як і простота. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють.
3) Неучъ; наивный человѣкъ.
Розварня, -ні, ж. Лѣнивая женщина.
Флячки, -чок ж, мн. Кушанье: порѣзанныя на куски свиныя или телячьи кишки, сваренныя въ пшенной кашѣ.
Хльос меж., выражающее стеганіе прутомъ, кнутомъ. Верба хльос, бий до сльоз.
