Бичитися, -чуся, -чишся, гл. О коровѣ: имѣть случку. Гарно бичитися, та погано телитися.
Відсапувати I, -пую, -єш, сов. в. відсапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Отрабатывать, отработать полотьемъ. Дайте на подать п'ять карбованців, я вам, пане, з дітьми відсапаю.
Доли́нистий, доли́нча́(с)тий, -а, -е. Низменный.
Зовзиля, зовзуля, -лі, ж. = зозуля. Прилетіла зовзиля кувати. Зовзуля рабая раненько встала.
Зуздріти, -дрю, -риш, гл. Увидѣть, узрѣть. Стрілець такий, що аби зуздрів на око, то вже й його. Шукатимеш — не зуздриш мене оком.
Милосе́рдий, -а, -е. Милосердный. Дав єсь волю серцю мому, милосердий Боже! Приручаю тебе, серденятко моє, милосердному Богу.
Пражина, -ни, ж. Родъ земельной мѣры.
Причалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. причалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Причаливать, приставать, пристать. Причалився човен до берега.
2) Присоединяться, присоединиться, пристать, пріютиться. Як би дома, то припалилась би до людей, а тут усе чужі. Він причалився на шпилечку.
Сивець, -вця, м. = сиваш. Не першина сивцю війна. Да як жаль же мені сивця-воронця, сивця-воронця, білого копитця.
Спадистий, -а, -е. Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь.
