Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

омилка

Омилка, -ки, ж. = помилка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМИЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМИЛКА"
Дотика́тися I, -ка́юся, -єшся, сов. в. доткну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. = дотика́ти 1. Єв. Л. XXIV. 39.
Засини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Засинить.
Кімса, -си, ж. 1) Кусокъ, комъ, напр., земли. Ном. № 10466. 2) Кусокъ хлѣба. Пастух за ворота, кімса в його коло рота. Ном. № 10466.
Кущик, -ка, м. Ум. отъ кущ.
Лякли́вий, -а, -е. Пугливый.
Напрями́ти, -ся. Cм. напрямляти, -ся.
Побіяти, -я́ю, -єш, гл. = побити. Ой сталася пригодонька, побіяв муж жінку. Гол. І. 196.
Повизволяти, -ля́ю, -єш, гл. Освободить (многихъ). З неволі престрашенної нас повизволяла. К. МБ. III. 249.
Уторувати, -рую, -єш, гл. Уѣздить, укатать, прогорить. Вторований шлях.
Шибати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Бросать, ударять. Полом'я шиба. МВ. ІІІ. 70. Е, гемонів хріп, як уже він у ніс шиба. Харьк. г. 2)на ко́го. Быть похожимъ на кого. Вх. Зн. 82. шиба охо́та. Беретъ охота, хочется. Шиба охота заміж піти. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОМИЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.