Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озувати

Озувати, -ва́ю, -єш, сов. в. озу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть (обувь), обувать, озуть. Ізвечора русу косу чесала, а опівночі черевички озувала. Чуб. III. 219.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗУВАТИ"
Бабако́вий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ сурку; сурковый.
Вовківня, -ні, ж. 1) Западня, яма для ловли волковъ. Грин. II. 238. 2) Волчье логовище. Вх. Зн. 8. 3) Иронично: холодное жилье. 4) Множество волковъ. Вовківні такої було, що біда. Там таке звірно завелось, що й ходить страшно. Екатер. у.
Збри́зкати, -каю, -єш, гл. Побрызгать.
Золотушний, -а, -е. Золотушный.
Китки, -то́к ж., мн. Косы, положенныя надъ ушами. Гол. Од. 72.
Ми́тіль, -лю, м. = мятель. О. 1861. XI. Свид. 59.
Павур, -ра, м. = павич. Вх. Лем. 446.
Подібний, -а, -е. 1) Подобный, похожій. 2) Пригожій, красивый. 3) Годный.
Просушити, -ся. Cм. просушувати, -ся.
Свербіти, -блю, -биш, гл. Зудѣть, чесаться. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Ви мені і за вухом не свербите — мнѣ до васъ дѣла нѣтъ, я совершенно къ вамъ равнодушенъ. Мир. Пов. I. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.