Богослов, -ва, м.
1) Богословъ. Богослов, та не однослов.
2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном.
Віск, воску, м. Воскъ. Зсукали свічку з ярого воску. Ум. вощок, вощечок.
Задубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі.
Лахманина, -ни, ж. Рубище, отрепье. У таку лахманину вдяглася, наче справді старчиха.
Нарва́ти, -ся. Cм. наривати, -ся.
Нахильність, -ности, ж. Склонность.
Невкміту нар. Не въ примѣту, не замѣтилъ. Невкміту мені — чи вони били його, чи ні: чув тілько, що кричало щось, а нічого не бачив.
Нудьгувати, -гую, -єш, гл. = нудитися.
Придибанчик, -ка, м. ? Ой танчику, придибанчику, поплинь, поплинь.
Фарист, -та, фари́ста, -ти, м. Ученикъ перваго класса духовнаго училища или семинарія. Cм. фара.
