Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оказія

Оказія, -зії, ж. 1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Грин. І. 290. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Камен. у. Справедливе небо не синє, а червоне; як коли, до воно росчиняється, тільки на яку небудь оказію: на войну або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2. Лава тріщить — на оказію в хаті. Грин. І. 255. 2) Съ измѣн. удар.: Оказія. У Мкр. употребл. въ знач.: предвѣщаніе. По поводу сороки, предвѣщавшей вдовѣ гостей-сватовъ, говорится, что она Оказію на господі про талан свій має. Мкр. Н. 15. 3) Съ тѣмъ же удар., что и 2. Сѣверное сіяніе (какъ предвѣщающее необычайное событіе?) Мнж. 148, 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАЗІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАЗІЯ"
Випитати, -ся. Cм. випитувати, -ся.
Відвертатися, -таюся, -єшся, сов. в. відвернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Левиц. І. 170. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. Стор. МПр. 138. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки. О. 1861. X. 27.
Гева́л, -ла, м. Мужикъ, хамъ. З виду він і по одежі не гевал, не бурлака, а щось не просте. Стор. МПр. 4. К. ЧР. 423.
Кішкарь, -ря́, м. Названіе одного изъ играющихъ у плаза. Ив. 19.
Колодязний, -а, -е. Колодезный. Замигтіли хати, колодязні цямриння, садки і городи. МВ. І. 13. Високо агору піднімалися колодязні журавлі. Левиц. Пов. 144. Колодязна вода.
Паробкувати, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = парубкувати и пр.
Ремезин, -на, -не. Принадлежащій, относящійся къ ремезу. Ремезине гніздо. Стор. МПр. 158.
Скавучати, -чу, -чи́ш, гл. Визжать (о собакѣ).
Смілий, -а, -е. Смѣлый. МВ. (О. 1862. III. 55). Ум. сміленький, сміле́сенький.
Смоктати, -кчу́, -чеш, гл. 1) Сосать. Смоктав люльку. Стор. МПр. 121. Смоктали їх пявки. 2) Пить жадно. Галушки глитала, сирівець смоктала. Щог. В. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКАЗІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.