Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оказія

Оказія, -зії, ж. 1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Грин. І. 290. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Камен. у. Справедливе небо не синє, а червоне; як коли, до воно росчиняється, тільки на яку небудь оказію: на войну або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2. Лава тріщить — на оказію в хаті. Грин. І. 255. 2) Съ измѣн. удар.: Оказія. У Мкр. употребл. въ знач.: предвѣщаніе. По поводу сороки, предвѣщавшей вдовѣ гостей-сватовъ, говорится, что она Оказію на господі про талан свій має. Мкр. Н. 15. 3) Съ тѣмъ же удар., что и 2. Сѣверное сіяніе (какъ предвѣщающее необычайное событіе?) Мнж. 148, 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАЗІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАЗІЯ"
Блаватус, -су, м. = блаватас. К. МХ. 15.
Віддати, -ся. Cм. віддавати, -ся.
Гота́рити, -рю, -риш, гл. Граничить, прилегать къ.... Желех.
Гранати́рь, -ря, м. Гренадеръ. Мене дано до гранатирів. Федьк.
Жартли́во нар. = жартівливо.
Новосілля, -ля, с. Новоселье. Кв. І. 113.
Поклад, -ду, м. 1) Яйцо (натуральное или изъ мѣлу), которое кладутъ въ какомъ нибудь мѣстѣ, чтобы курица неслась въ томъ мѣстѣ. Сяде курка й без покладу. 2) Пометъ.
Свідчиця, -ці, ж. = свідка. Закр.
Тиран, -на, м. Тиранъ. Шевч. 600. Гол. ІІІ. 129. Повсюдно жертва стогне від тирана. К. ПС. 132.
Черніт, -ту, м. Черная шерстяная пряжа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКАЗІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.