Бесур, -ра, м. = бусурман. Тривай, бесуре! я тебе відучу до чужих дівок залицятися.
Кіснота, -ти, ж. = тіснота. На пороні й ломка зробиться через те, що кіснота.
Мурави́ця, -ці, ж. 1) = мурава. 2) Желтыя и синія пятна на тѣлѣ умирающаго. Коли вже муравиця вийшла на тіло, то вмре дитина. Прихожу, а в неї дитина слаба. Що в неї? Каже: кір. Коли я гляну, аж у єї вже червона муравиця виступила. Умре, кажу. Коли так: до вечора й умерло.
Одже сз. = отже. Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав, одже щебече.
Оповістник, -ка, м. Вѣстникъ, возвѣститель.
Передслово, -ва, с. = передмова.
Рісити, -рішу, -сиш, гл. = рісувати.
Спокой, -ко́ю, м. = спокій.
Хвайда, -ди, ж.
1) Плеть. Ой стоїть пан з нагайкою, отаман з файдою. Били її хвайдами: «не йди, бідо, за нами»!
2) Польза, прибыль. Хвайда з його громаді є, нема що.
Шайварок, -рку, м. = шарварок.