Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озниця

Озниця, -ці, ж. 1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ. Вх. Зн. 43. 2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней. Шух. І. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗНИЦЯ"
Айбо, сз. = Альбо [Угор.]. Ogon. 159.
Боязно, нар. = боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. МВ. І. 17. І сторожі боязно кричить, щоб злого пана не збудить. Шевч.
Вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Ли́мзати, -гаю, -єш, гл. = лемзати. Полимзав він трошки з мисочки, та й знов ліг, сказано — недужий. Кіевск. у.
Нитота, -ти, ж. Раст. Lycopodium selago. Шух. І. 20.
Нудність, -ности, ж. = нудота.
Переселення, -ня, с. Переселеніе. Переселення у Вавилон. Єв. Мт. І. 11.
Піскозоба, -би, ж. Рыба. Cobitis taenia. Вх. Пч. II. 19.
Тилилички меж. для выраженія игры на скрипкѣ. Рудч. Ск. I. 28.
Червонокрилий, -а, -е. Съ красными крыльями. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.