Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озниця

Озниця, -ці, ж. 1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ. Вх. Зн. 43. 2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней. Шух. І. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗНИЦЯ"
Відшпандорити, -рю, -риш, гл. Высѣчь. Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив. Полт.
Держа́вець, -вця, м. Помѣщикъ; владѣтель. Хата, 135. Городова ж козацька старши́на за коронного гетьмана, за старост, за державців і їх намісників і орандарів руку тягла. К. ЧР. 10.
Дори́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. дори́ватися, -паюся, -єшся, гл. Отворять и затворять дверь до тѣхъ поръ пока... Дорипався, що зовсім вихолодив хату. Харьк. у.
Заме́л, -лу, м. Смолотый зерновой хлѣбъ, мука. Той замел, що я вранці приніс зерно, зостався у млині. Новомоск. у.
Мелька́тися, -каюся, -єшся, гл. Касаться, соприкасаться. Пола з полою мелькається, побратим з побратимом на здоров'є питається. Лукаш. 61.
Осоруга, -ги, ж. Что либо надоѣвшее, опостылѣвшее.
Понаколювати, -люю, -єш, гл. Наколоть (во множествѣ). Без наперстка шила, та як пальці понаколювала. Пирятин. у.
През нар. = через. През Христові страсті не маєш щастя у пеклі. Чуб. ІІІ. 17.
Сапильно, -на, с. Ручка у сапи. Черк. у.
Уплеснути, -ну, -неш, гл. Вплеснуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.