Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муругий

Муру́гий, -а, -е. = моругий. Муругі або чорні свити. О. 1862. IX. 68. Ой ну, коте муругий! Мил. 42. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. III. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРУГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРУГИЙ"
Азия́цтвоазія́тство и азія́цтво, -ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. К. ХІІ. 115. 2) Варварство, жестокость.
Бурчимуха, -ха, ж. Оводъ, Oestrus. Вх. Пч. І. 7.
Качало, -ла, с. Кружекъ деревянный. Желех.
Колотушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ колотуша. 2) = колотівка. Вх. Зн. 27.
Кручінка, -ки, ж. Крендель. Вх. Зн. 30.
Одночасний, -а, -е. 1) Одновременный. 2) Современный.
Приблукати, -ка́ю, -єш, гл. = приблудити. Ходила вона, ходила та й приблукала до попа у слободу. Мнж. 37.
Протурготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть, простучать.
Ростягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. ростягти́ся, -гнуся, -нешся, гл. 1) Растягиваться, растянуться. 2) Растаскиваться, растащиться.
Шипош, -ша, м. Родъ музыкальнаго рога или трубы. К. ЦН. 235. К. ПС. 149. Троє дударів з рогами-шипошами. К. ПС. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРУГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.