Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озолочувати

Озолочувати, -чую, -єш, сов. в. озолоти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Озолачивать, озолотить. Чуб. II. 140. 2) Обогащать, обогатить. Яка б мати не озолотила свого сина. Левиц. І. 261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗОЛОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗОЛОЧУВАТИ"
Баранта, -ти, ж. Стадо овецъ. Черном.
Жупно́к, -ка, м. Куль снопъ соломы. Угор.
Заса́дич, -ча, м. = засадьок.
Зрукований, -а, -е. Обрученный. Вх. Лем. 421.
Лязу́рок, -рка, м. Синька.
Підмітати, -та́ю, -єш, гл. Подметать. Буду хату підмітати, малі діти колихати. Чуб. V. 833.
Підхлеснути, -ну́, -не́ш, гл. Хлебнуть. Пан дружко лигав варену, свашка підхлеснула. Мкр. Н. 36.
Повгинатися, -на́юся, -єшся, ж. Вогнуться (во многихъ мѣстахъ). Дошки повгиналися.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Понадщерблювати, -люю, -єш, гл. Выщербить часть (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗОЛОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.