Виторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Простучать. Виторохтіла миша всю ніч.
Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Є́сь, єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш.
Загорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ. На сій роботі не забагатієш, а загорбатієш.
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Стиха словами промовляє. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила.
Різня, -ні, ж. 1) Бойня. 2) Убой. Волів женуть на різню.
Розлінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разлѣниться. Керез твою дочку да й моя розлінується.
Свиночка, -ки, ж. Ум. отъ свиня.
Течи, -чу, -чеш, гл. = текти.
Укувати, укую, -єш, гл. Заковать, оковать. Скажу тебе в кайдани вкувати. Білі ніженьки в кайдани вкували.
2) Сковать, наковать. Вкуй кілька цвяхів. Як мама не вділила, то коваль не вкує, т. е. если нѣтъ природныхъ, способностей, то искусственно ихъ не создать.
