Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веслюга

Веслюга, -ги, м. Большого роста человѣкъ. Рк. К. Ой взяли Попенка його вірні слуги, а Сотниченка з ратуші веслюги. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЛЮГА"
Вибити, -ся. Cм. вибивати, -ся.
Відусюди нар. = відусіль. Мнж. 60.
Гличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ глиця. 2) Названіе тонкаго вола. КС. 1898. VII. 46.
Зда́тно нар. Пригодно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251.
Катівський, -а, -е. Палачевъ. Щоб тебе не минули катівські руки. Ном. № 3690.
Новолітувати, -тую, -єш, гл. Поздравлять съ новымъ годомъ (1-го января), совершая при этомъ обрядовый посѣвъ зеренъ въ хатѣ. Чуб. III. 1 и 2.
Понадбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть. Сим. 199. Понадбовував добра.
Продажний, -а, -е. Назначенный къ продажѣ. Продажне — заважне. Ном. № 10523.
Роздарити Cм. роздарувати.
Утішенька, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.