Де́споцтво, -ва, с. Деспотизмъ. Біда, як дика сила деспоцтва та викличе з пекла дику силу рабства.
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Колокіл, -ко́лу, м.
1) Колоколъ. Он чия ж тут беседа тут вечеряє весела? Бийте коли, все колоколи, колоколи кованії у нас гості проханії.
2) Звонокъ на шеѣ коровы, козы. Ум. колокілок.
Корчувати, -чую, -єш, гл. Корчевать.
Обманювати, -нюю, -єш, сов. в. обманити, -ню́, -ниш, гл. Обманывать, обмануть. Оттак наші сіромахи жидів обманюють: виніс сім мішків із погріба глини та шажка й луп! Наталка обманювала вас, коли казала, що ви їй не рівня.
Переболіти, -лю, -лиш, гл.
1) Переболѣть, перестать болѣть. Болит та й переболит.
2) Изболѣться, изстрадаться. Моя душа переболіла, моє серце схне.
Перекапостити, -щу, -стиш, гл. Изгадить, окончательно испортить.
Попригонити, -ню, -ниш, гл. = поприганяти.
Шинар, -ра, м. см. цапар.
Шипот, -та, м. 1) Шепотъ. Чую: шипот, — аж то він шепочеться з дівчиною. 2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. 3) Порогъ на рѣкѣ.
