Бистря, -рі, ж. = бистрина. Червона хустка пішла бистрею, довга коса роспустилась по воді.
Бишки! меж. Окрикъ на телятъ.
Буйволиця, -ці, ж. Самка буйвола.
Го́стенько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Єре́м, єрма́, м. 1) = ярмо.
Моги́ла, -ли, ж. 1) Могильная насыпь надъ похороненнымъ. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару... Та й висип же, мати, високу могилу, та й посади, мати, червону калину, щоб сказали люде: на всю й Україну. Ой робіте труну та широкую, викопайте яму та глибокую, висипте могилу та високую. Ой по тих могилах угору високих, по тих гробовищах, у землю глибоких, лежить мого роду без ліку. 2) Курганъ. У полі могила з вітром говорила. роблені могили. Курганы, насыпанные для сокрытія чего-либо. Згадав про роблені могили, которі близько слободи... Як Україну воювали татари, різали людей, всі бугаївці там ховали жінок, худобу і дітей. 3) У гуцуловъ-древорубовъ: обрубленныя верхушки и вѣтви деревьевъ, сложенныя въ кучу. 4) При отливкѣ предметовъ: двѣ половины глиняной формы, сложенныя вмѣстѣ одна надъ другою. Ум. могилка, моги́лонька, моги́лочка. мн. могилки. Кладбище. Прийшов Кирик на могилки, ямку зачинає.
Повикручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и викрутити, но во множествѣ. Він їй руки повикручував. Гляди ж, добре повикручуй сорочки, щоб не текло з їх.
Хвалення, -ня, с. Хваленіе. Господу воздам хвалення щире.
Четвертяк, -ка, м. Четырехгранный ячмень.
Шкереберть нар. Вверхъ ногами, вверхъ дномъ. Полетів шкереберть. Усе піде шкереберть. Сказавши, столик ізвалило, шкереберть к чорту все пішло.
