Вареник, -ка, м. Родъ варенаго пирожка съ творогомъ, ягодами, кислой капустой, макомъ, выжимками коноплянаго сѣмени и пр. Плаває, як вареник у маслі. Ум. вареничок.
Глевтюк, -ка, м. = глевтяк.
Гробо́чок, -чка, м. Ум. отъ гріб.
Дріма́ти, -ма́ю, -єш, гл. Дремать. Як спить, то не їсть, а як їсть, то не дрімає. Зирнув місяць тихесенько з-за чорної хмари: дрімай, дрімай, Туреччино, до нової кари. Стали спочивати, став Марко дрімати.
Заступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. заступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закрывать, закрыть, становиться между. Рада б зірка зійти, чорна хмара заступає. То не чорнії хмари ясне сонце заступали. . Рад би я вітати та й привід дати своєму дитяточку, — сира земелька заступила тенька, прилягла мі ручку. Люде б сонце заступили, як би мали силу. Так мені світ і заступило. 2) Занимать, занять, преграждать, преградить (дорогу). Де не візьметься вогонь, — увесь шлях заступив. Йому калина дорогу заступила. А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. 3) Заходить, зайти за что. Як хто їде, або йде було мимо, то він заступить за, коморю, чи за двері, щоб не здоровкатись. Шкода від нас за мури заступати, на козаків гармати риштувати. 4) Начинаться, начаться (о днѣ и пр.). Заступало свято, настав багатий вечір. 5) Вступать, вступить (въ должность). Тільки старостою заступив, а ти вже мене й старшиною робиш. 6) Замѣнять, замѣнить, замѣщать, замѣстить. 7) Защищать, защитить. Хто мене (без матері) буде тепер заступать? Було б кому заступити дочку від силоміття. Заступи мене, Боже, при лихій годині! Заступи, Господи, заборони хрестінську худібку.
Ляпону́ти, -ну, -не́ш, гл. 1) Сильно хлопнуть, шлепнуть, плеснуть. 2) Съ шумомъ упасть, шлепнуться.
Почта, -ти и пр = пошта и пр.
Учорнити, -ню, -ниш, гл. Почернить.
Хамула, -ли, об.
1) Неуклюжій, неповоротливый.
2) Очень плохой супъ.
Черв, -ва, м.
1) Червь. Въ этомъ значеніи употребляется, кажется, лишь во мн. ч., а единств. ч. замѣняется словомъ червак. Не що черви, що ми їмо, а то що нас їдять.
2) соб. Личинки пчелъ. Черв в уліях з студені і з браку пожитку погинув.
