Витіпувати, -пую, -єш, сов. в. витіпати, -паю, -єш, гл. Трепать, вытрепать, потрепать. Витіпуй добре прядіво.
Дороги́й, -а, -е. 1) Дорогой. Де ж твої, доню, дорогі коралі? 2) Дорогой, любимый. Любов дорогая, — розлука тяжкая. з дорого́ю душе́ю. Очень охотно, отъ всего сердца. Невже ви хочете, щоб за вашого війтенка отець силував одним одну дочку? — Який.... враг просить його силувата? вона з дорогою душею пійде! Сравн. ст. доро́гший и доро́жчий, доро́жший. Ум. дороге́нький, дороге́сенький. Моя порадниця дорогесенька.
Забаря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. забари́ти, -рю́, -риш, гл. Замедлять, замедлить, задерживать, задержать. То у Івасечка ласкавий панотченько, забарив нас ласкавими словами. Жидам довжок забарила.
Короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Нескреба, -би, об. Неотеса. Ой вийду я за ворота — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба.
Оборожень, -жня, м. = Оборожина.
Повигонити, -ню, -ниш, гл. Выгнать (многихъ). Не озивайтесь, бо й вас з хати повигонить. Пан звелів, щоб повигонили кури й гуси.
Слебізувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Читать по складамъ.
2) Вяло читать или говорить. Дивись, як слебізує, аж нудно слухати. Прийшла до своєї ніби невістки та й почала слебізувати.
Стогнання, -ня, с. Стонъ, стенаніе. Піднявся писк, стогнання, охи. В сумне стогнаннє обертались речі.
Щиміти, -млю, -ми́ш, гл. и пр. = щеміти и пр.
