Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ділій

Ділі́й, -лія́, м. Выборный отъ общества для совершенія раздѣла общественнаго сѣнокоса. На луках ділії ділять траву. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛІЙ"
Бростур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Лем. 394.
Госпо́дь, Го́спода, м. Богъ, Господь. Прихиляйся, дівчинонько, а до Господа Бога. Мет. 106. Господи, помилуй, або дай що! Ном. Хай Госпо́дь ми́лує. Боже сохрани! Ном. № 5138. Так їй схотілось пить, що Господи! — сильно захотѣлось пить. Рудч. Ск. II. 57. Ум. Го́споденько, го́сподонько. Ей, змилуйся, Господеньку! Чуб. І. 156. Крий, Господоньку! Гн. II. 68.
Заскоро́дити Cм. заскороджувати.
Зга́дувати, -дую, -єш, сов. в. згада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Вспоминать, вспомнить. Нема гірше, як в неволі про волю згадувати. Хата, 80. Дарувала шиту шовками хустину, щоб згадував на чужині. Хата, 87. Згадай, який прийшов до мене, що ні сорочки не було. Котл. Ен. І. 32. Згадала баба дівера, що добрий був. Посл. 2)га́дку. Думать, подумать. Не згадаю гадки, не змишлю я мислі. Рудан. І. 13.
Кривити, -влю, -виш, гл. 1) Кривить. 2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного. К. Іов. 28.
Мня́вкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Невнятно и плохо говорить. Так що ж бо наш Уласович? Ні пари з уст. Далі принявся, мнявкав-мнявкав, та й начне про воли, кінчає про голуби... Кв. II. 56.
Прищикнути, -ну́, -неш, гл. Прищемить. Не стромляй пальців між двері, бо прищикнуть. Ном. № 5892.
Пробалакати, -каю, -єш, гл. Проговорить, проболтать. Не раз було панночки пробалакають цілу ніч до світа. Левиц. І. 38.
Стать, -ти, ж. 1) Состояніе, положеніе. Безталанна сирота терпіла горе та терпіла, не раз уже втікать хотіла, но і здоровє, і літа, страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували. Мкр. Г. 18. Він козак, його така стать (щоб воювати). О. 1861. XI. Кух. 9. жіно́ча ста́ть. Женщины. В останні времена жіноча стать убіратиметься аки біси. Св. Л. 76. дівоча стать, чоловіча стать. Дѣвушки, мужья. 2) Сословіе, званіе. Цих часів з жадної статі у москалі беруть: із міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі. Васильк. у. 3) Манеръ. Се все на одну стать. Кост. (О. 1862. VI. 45). Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать. Г. Барв. 454.
Шлюбити, -блю, -биш, гл. = шлюбувати. Возьми сі тую, котру вірно любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш. Гол. І. 347.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЛІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.