Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

келев

Келев, -ва, м. = келеп 2. Гол. Од. 70, 80.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕВ"
Божеволіти, -лію, -єш, гл. Сходить съ ума. Єв. І. X. 20.
Де́ргати, -гаю, -єш, гл. Дергать.
Ле́глий, -а, -е. Залежалый, затхлый, прѣлый (о мукѣ).
Мазі́й, -зія́, м. 1) Мазальщикъ. 2) Названіе вола пепельнаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41, 3) = мазун.
Обезчестити, -щу, -стиш, гл. Обезчестить. Лайдак!.. Пропив усе добро, а тепер обезчестив мене. Левиц. І. 529.
Проповідь, -ді, ж. Проповѣдь. К. Гр. Кв. 34.
Прощання, -ня, с. Прощаніе, разлука. Плаксивее з синком прощання. Котл. Ен. V. 62. На прощанні випросила Маруся в Василя сватаний платок. Кв.
Редечка, -ки, ж. Ум. отъ редька.
Скирготіти, -гочу, -тиш, гл. = скреготати. Зубами скирготить. Чуб. II. 417.
Шкірка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛЕВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.