Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наполумити

Наполу́мити, -млю, -миш, гл. Убѣдить, уговорить. Я зовсім не хтів його позивати, та Грицько як зачав, як зачав, та таки наполумив мене позиватись. Кіевск. у. Не хтілось їхати у Київ, але батько наполумив мене, — бач, тепер заробітки добрі під льодом. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОЛУМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОЛУМИТИ"
Довбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = Довбати. Нужда і камінь довбе. Ном. № 9770.
Заглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать насмѣхаться.
За́падь, -ді, ж. Глубокій снѣгъ. Того року западь велика була. Черк. у.
Заси́лок, -лку, м. Помощь, подкрѣпленіе, поддержка. Желех.
Звізда́рь, -ря́, м. Астрономъ. Вх. Лем. 418.
Кимнях и ким'ях, -ха, м. = кімнях, кім'ях.
Набро́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. набрости́тися, -щуся, -стишся, гл. Пустить почки (о деревѣ), налиться (о колосѣ). Ліс набростився. Черк. у. У ячмені колос набростився. Мил. 93.
Навари́ти Cм. наварювати.
Побгатися, -бгаюся, -єшся, гл. Сложиться складками, скомкаться. Погано ти одежу поскладала, бач, як усе побгалося. Пирят. у.
Припімнути, -ну́, -неш, гл. Вспомнить. Припімнув собі сердешних батька, рідну неньку. Млак. 92.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПОЛУМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.