Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напоприти

Напопри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Наперчить. І печена, і варена, і пеприком напопрена. Гол. IV. 530.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОПРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОПРИТИ"
Героїня, -ні, ж. Героиня. К. Бай. 145.
Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Левиц. Пов. 42. Знехочу баба порося ззіла. Посл.
Кіз, кізу, м. Калъ животныхъ. Сердитий та недужий — кізові рівня. Ном. № 3349. посадити в кіз (в тепле нутро убитої скотини — дитину од сухот). Ном. № 8402. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш. Cм. кізяк.
Курва, -ви, ж. Распутница.
Любля́нка, -ки, ж. = любанка. Ум. любля́ночка. Любили ж мене три любляночки. Грин. ІІІ. 21.
Польовик, -ка, м. 1) Житель полей, равнинъ. 2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.
Потушити, -шу́, -шиш, гл. Потушить.
Струсанина, -ни, ж. = струс.
Уникати, -каю, -єш и уникувати, -ую, -єш, сов. в. уникнути, -кну, -неш, гл. 1) Входить, хаживать, войти, зайти куда либо. Кота ще треба пошанувать палицею, щоб він сюди не вникав. Ном. № 13612. 2) Переносно: входить, вмѣшиваться, вмѣшаться во что-либо, принимать участіе въ чемъ. Хто його знає, як він там сіяв і які у його були борозни: ми туди не вникували: знаєм тільки, що владав вія сією землею от поти. Павлог. у. (Залюб.).
Уприщерть нар. Въ уровень съ краями. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПОПРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.