Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напоганити

Напога́нити Cм. напоганювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОГАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОГАНИТИ"
Виготовити Cм. виготовляти.
Волокнуватіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться волокнистымъ. Аф. 320.
Ґа́ва 2, -ви, ж. 1) Ворона. Драг. 272. Як ґава до Юр'я у житі сховається, — буде добре жито. Мнж. 157. 2) об. Зѣвака, ротозѣй. Ґа́ви лови́ти. Ротозѣйничать. Він ґав ловив та витрішки продавав. Котл.
Довгові́чний, довгові́шний, -а, -е. Долговѣчный, долголѣтній. МВ. ІІ. 174. Н. Вол. у. Буде довговішний і на війні щасливий. К. ЧР. 41.
Нарамі́нник, -ка, м. Наплечникъ.
Плугатирь, -ря, м. Пашущій плугомъ работникъ. Борз. у. Уже овечки у чистому полі, уже і плугатарі у толоці. Лукаш. Бідний человік нанявсь плугатирем. Раз він орав... ХС. IV. 30.
Похарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Попугаться нѣкоторое время (о лошади).
Православність, -ности, ж. Православіе. Желех.
Стукати, -каю, -єш, гл. Стучать. У двері стукав, добувався. Котл. Ен. ІІІ. 11.
Усовіщати, -щаю, -єш и усовіщувати, -щую, -єш, сов. в. усовістити, -віщу, -стиш, гл. Усовѣщать, усовѣстить, уговаривать, уговорить. К. ЧР. 300. Почала й тітка мене всовіщати. О. 1862. VII. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПОГАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.