Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвяхувати

Цвяхувати, -хую, -єш, гл. Обивать гвоздиками для украшенія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВЯХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВЯХУВАТИ"
Гидити 2, -джу, -диш, гл. Пачкать, марать; переносно: безчестить. Вона мене гидить, а я в тому не вісна. Н. Вол. у.
Зашуга́ти, -га́ю, -єш, гл. Залетать, разсѣкая воздухъ. Зашугали сірі орли, літаючи над трупами.
Канонадити, -джу, -диш, гл. Стрѣлять изъ пушекъ. На турчина бив нею, канонадив. К. ПС. 65.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто. Посл.
Книжній, -я, -є. Книжный. Вибачайте, люде добрі, що козацьку славу так навманя росказую без книжньої трави. Шевч. 206.
Кулача, -чати, с. Кулачекъ. Ба-ба ... вимовляла невеличка дівчинка Оленка, простягаючи до Пріськи кулачата. Мир. Пов. І. 140.
Нечопити, -плю, -пиш, гл. Хворать, болѣть. І на людей було нездорово се літо, так що й тепер нечоплють.
Обворитися, -рюся, -ришся, гл. Огородить свою усадьбу вор'ям.
Удатність, -ности, ж. 1) Способность. 2) Удачность.
Чухати, -хаю, -єш, гл. Чесать (зудящее мѣсто, но не гребешкомъ). Де у кого не свербить, там ся не чухає. Ном. № 9756.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВЯХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.