Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвяхувати

Цвяхувати, -хую, -єш, гл. Обивать гвоздиками для украшенія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВЯХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВЯХУВАТИ"
Бракнути, -не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Давну́ти, -ну́, -неш, гл. см. Давити. Желех.
Змотузити, -жу, -зиш, гл. Связать веревкой. Овруц. у.
Ли́чко II, -ка, с. 1) Ум. отъ лико. 2) мн. Личка. Лапти. Ой у твоєї мами дубовії личка, а в нас двораченьків жовті черевички. КС. 1883. IV. 906.
Облазнити, -ню́, -ниш, гл. Одурачить, оставить въ дуракахъ. Вх. Уг. 254.
Папірок, -рка, м. = папірець. Вх. Лем. 446.
Поналагоджувати, -джую, -єш, гл. 1) Наготовить, приготовить (во множествѣ). 2) Устроить, наладить (во множествѣ). Поналазити, зимо, вите, гл. Налѣзть (во множествѣ). Чого ви сюди поналазили? Чуб. II. 638.
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
Синів 1, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Харьков. г.
Смужкатий, -а, -е. = смугнастий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВЯХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.