Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурях

Муря́х, -ха, м. Муравей. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРЯХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРЯХ"
Беречи, -жу, -жеш, гл. = берегти.
Женьчуги́, -гі́в, м. мн. (вмѣсто: жемчуги). Бѣлые стекляные бусы у гуцулокъ. Гол. Од. 71.
Микну́ти, -ну, -ниш, гл. Умчать, помчать. Москалі микнули його аж до Київа.
Міни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Измѣняться, перемѣняться. День минав мінивсь на вечір. МВ. (О. 1862. І. 82). Тут я став мінитися... вже в мене (вовкулаки) і шкура вовча виросла. Грин. І. 46. Ой має воно (серце) чого ся мінити. Чуб. Голова болить, аж світ мені міниться. Лебед. у. Сердиться, аж міниться. Ном. № 14262. Аж іскри з очей скакнули, на лиці міниться. МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Затмѣваться, меркнуть. Міниться сонце, місяць. Як сонце міниться, — не можна на його дивитись: очі болітимуть. Мнж. 155. Ой учора ізвечора, як місяць мінився, ішов Яким до вдівоньки, а сусід дивився. Н. п. Мов сонечко праведне тоді мінилося. Ном.
Позлотець, -тця, м. Мишура, сусальное золото. Cм. позлітка. Вх. Лем. 452.
Покоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. покори́ти, -рю́, -риш, гл. Покорять, покорить.
Сійка, -ки, ж. Птица: соя. Желех.
Теленькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ теленькати.
Тусок, -ску, м. = туска. Шух. І. 44.
Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРЯХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.