Біларапський, -а, -е. Употребл. въ думѣ для обозначенія какой то вѣроятно фантастической земли: (Буря) судна козацькі-молодецькі на три части розбиває: перву часть ухопило — у біларапську землю занесло.
Віра, -ри, ж. 1) Вѣра; довѣріе. А в козака стільки віри, як на синім морі піни. діймати, няти, поняти віри. Вѣрить, повѣрить. З брехні не мруть, та вже віри більше не ймуть. Не хоче дядько йти, та ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату. Брат і віри поняв, а того не знав, сердега, що жіноче плем'я лукаве. 2) Вѣра, религія. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. анахтемська, пся, чортова віра. (Брань). 3) Народъ. Прийде віра християнськая во небесний рай. Ум. віронька.
Вітритися, -рюся, -ришся, гл. ? Собаки вітрились тоді, то я і взяв од собак вила.
Ганібний, -а, -е. 1) = ганебний. 2) Въ презрѣніи находящійся. Сама бідна і ганібна.
Кривитися, -влю́ся, -вишся, гл.
1) Искривляться. Чобіт привиться.
2) Кривиться, дѣлать гримасу. Матері, батьки кривились. Хто п'є, тон кривиться; кому не дають, той дивиться.
Налови́ти, -влю́, -виш, гл. Наловить. Наловили... риби.
Огірочник, огіро́шник, -ку, м. Раст.: a) Borago officinalis. б) Trifolium arvense L. в) Spiraca ulmaria L. г) Соломонова печать, Polygonatum multiflorum.
Почеський, -а, -е. = почесний 2. Старостам аби почеська була.
Протяг, -гу, м.
1) Протяженіе.
2) Продолженіе. Нова сцена в хаті здалася йому тільки протягом першої.
3) Протяжность. З протягом. Протяжно, растягивая. Вимовляв слова з протягом. Чіпка вимовляв кожне слово з протягом.
Самопотіти, -почу, -тиш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить.