Вилягати, -гаю, -єш, сов. в. вилягти, -жу, -жеш, гл. Вылетать, вылечь.
Віпса, -си, ж. Окалъ, окалина, огарина. То був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив.
Гоне́ння, -ня, с. Гоненіе, преслѣдованіе.
Зави́лювати, -люю, -єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.
Запа́рювати, -рюю, -єш, сов. в. запа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Запаривать, запарить. Молодиця запарила в п'ятницю на ніч квашу. (Правда, 1868, стр. 12). Добрий бич запарив. 2) — чай. Заварить чай.
Заруча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. заручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Обручаться, обручиться. Галочка заручається, од матінки одрізняється... Од батенька од рідненького до свекорка неймовірненького. 2) Ручаться, поручиться.
Перелягати, -гаю, -єш, сов. в. перелягти, -ляжу, -жеш, гл. Перелегать, перелечь.
Побігуця, -ці, ж. 1) = побігайка. Та не можна її (наймички) держати: така побігуця, що ніколи в хаті не всидить. 2) мн. = побіганки. справляти побігуці. Вѣчно бѣгать, постоянно уходить изъ дому. Що се ти побігуці справляєш?
Похитуні, похиту́сі, гл. Дѣтск. качать.
Роспачливо нар. Отчаянно, съ отчаяніемъ.