Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кметити

Кметити, кмечу, -ти́ш, гл. Смекать, понимать; замѣчать, примѣчать. Уже дитина кметить. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КМЕТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КМЕТИТИ"
Вибурхати, -хаю, -єш, гл. Выплеснуть, съ шумомъ выбросить.
Висіяти Cм. висівати.
Долі́в нар. 1) Ha землю, внизъ. Нераз мі ся долів оком сльози покотили. Гол. IV. 453. 2) Внизъ по теченію. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай, долів Дунаєм під Царгород. АД. І. 1.
Зваря́льня, -ні, ж. = жлукто. Cм. зваряти. МУЕ. III. 34.
Неодмовний, -а, -е. Безотговорочный.
Облачок, -чка, м. Ум. отъ облак.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня. Вх. Пч. II. 5.
Пошастати, -таю, -єш, гл. Походить туда и сюда; пошнырять.
Слухатися, -хаюся, -єшся, гл. Слушаться, быть послушнымъ. Не будеш слухаться, то нічого не поможеться. Рудч. Ск. II. 118.
Терпибіда, -ди, ж. Раст. Ranunculus acris. Вх. Пч. I. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КМЕТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.