Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лукавнувати

Лука́внувати, -ную, -єш, гл. Лукавить. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВНУВАТИ"
Безсиліти, -лію, -єш, гл. Слабѣть, терять силу.
Зчинити, -ся. Cм. вчиняти, -ся.
Мокрі́сінький, -а, -е. Совершенно мокрый.
Оголосити, -ся. Cм. оголошувати, -ся.
Перегніватися, -ваюся, -єшся, гл. Пересердиться.
Піддаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. піддатися, -дамся, -дасися, гл. Поддаваться, поддаться. А я тій журбі та й не піддаюся. Н. п.
Тріпотати, -чу́, -чеш, гл. = трепотати. Рученятами... тріпотав. К. Дз. 163.
Трудовниця, -ці, ж. Труженица. Вона яка трудовниця! Борз. у.
Убільшати, -ша́ю, -єш, сов. в. убільшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать, увеличить.
Чке-чке-чкоу! меж. Зовъ свиней. Радомысл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУКАВНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.