Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лукавнувати

Лука́внувати, -ную, -єш, гл. Лукавить. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВНУВАТИ"
Барання, -ня́, с. Грязь, налипающая на спицахъ колеса. Бараннєм колесся взялось, і повні маточини наперло грязі. Борз. у.
Біднота, -ти, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.
Блюзнірство, -ва, с. Кощунство, богохульство. Левч. 61.
Вилочки, -чок, с. мн. 1) Ум. отъ вила. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48, 49.
Дзи́ґличок, -чка, м. Ум. отъ дзиґлик.
Ізт.. = іст... Cм. ст.
Перешугнути, -ну́, -не́ш, гл. Перелетѣть сразу.
Промайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Проработать (о плотникѣ, столярѣ).
Розвити, -ся. Cм. розвивати, -ся.
Синичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ синиця. Чуб. V. 465. 2) Раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. І. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУКАВНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.