Висмикати, -каю, -єш, сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. З лоба очі висмикати.
Дойо́к, -йка́, м. = дійка 1.
Достача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доста́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Доставлять въ нужномъ количествѣ. Аби достачали, я зроблю як слід А мед-вино поплачу, сіно-овес достачу. А ви думали, грошей у мене нема? Достачу, не бійтесь! 2) Быть достаточнымъ доставать. Не достача на сорочку.
Казанок, -нка, казаночок, -чка, казанчик, -ка, м. Ум. отъ казан.
Пересмажити Cм. пересмажувати.
Під'язичниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни.
Проворяка, -ки, об. Проворный, ловкій, проворная, ловкая. Я, мамочко, проворяка, йду, а дядьків парубок роззявляка где та прямо мені голоблею в рот.
Розглядати, -да́ю, -єш, сов. в. розглядіти, -джу, -диш, гл. Разсматривать, разсмотрѣть. Еней з ягою розглядали всі дива там, які були.
Тенькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тенькати = теленькнути.
Шкаметка, -ки, ж. Отрѣзокъ отъ куска необработаннаго сукна, украденный сукноваломъ. Як би ступареві не шкаметки, то погубив би від чобіт підметки.
