Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лузанець

Лузане́ць, -нця, м. Ум. отъ лузан.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЗАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЗАНЕЦЬ"
Виязичити, -чу, -чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили. Лебед. у.
Дріто́вач, -ча, м. = дрітарь. Вх. Уг. 237.
Жовто́брюх, -ха, м. 1) Родъ змѣи. 2) пт. Желтая стрепатка, золотой подорожникъ, Emberica citrinella. Вх. Пч. II. 10. Ум. жовто́брюшок.
Збит, -ту, м. = збитки. Камен. у.
Кумедний, -а, -е. 1) Смѣшной, комическій. 2) Странный, чудной. Кумедний чоловік! скажи, будь ласкав, наш визволителю, — хто ти такий! Сніп. 44. У мене така кумедна натура, — як тільки заговорив про дівчат, то і до завтрього не перестав би. Греб. 399 — 400.
Муші́я, -шії, ж. Имущество. Шух. І. 107.
Оплести, -ся. Cм. оплітати, -ся.
Пекло, -ла, с. 1) Адъ, геенна. Лучче тобі калікою в життя увійти, ніж дві руці мавши, пійти в пекло. Єв. Мр. IX. 43. Приходить він до пекла — аж там чортів такого багацько. Рудч. Ск. І. 70. 2)і рай. Родъ игры. Ив. 62.
Стіль, стелі, ж. = стеля. Н. Вол. у.
Товстуля, -лі, ж. Толстушка. Ота товстуля як поклонилась, то аж присіла, ще й перехилилась на один бік. Левиц. Пов. 143.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЗАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.