Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лукавник

Лука́вник, -ка, м. Лукавый человѣкъ. К. ХП. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВНИК"
Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Денде́ра, -ри, ж. Раст. Datura stramonium. L. Дурмань.
Дубони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = ду́бкати. Вх. Зн. 16.
Європе́єць, -пе́йця, м. Европеецъ. Ми вже стали європейцями. Левиц. І.
Жупа́нчик, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Мудрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Умнѣть.
Перекривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть, оскорбить. За правду перекривджену война. К. ПС. 31.
Приповісти Cм. приповідати.
Роскачати Cм. роскачувати.
Тростиновий, -а, -е. Изъ трости сдѣланный, свойственный трости.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУКАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.