Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лукавник

Лука́вник, -ка, м. Лукавый человѣкъ. К. ХП. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВНИК"
Витіпувати, -пую, -єш, сов. в. витіпати, -паю, -єш, гл. Трепать, вытрепать, потрепать. Витіпуй добре прядіво. Харьк. у.
Воздухоплав, -ву, м. Аэростатъ. Аеростат.... по нашому краще назвати воздухоплавом. Ком. ІІ. 15.
Золотополий, -а, -е. Съ золотыми нивами, полями. Удвох дивитися з гори на Дніпр широкий, на яри та на лани золотополі. Шевч. 55
Кандидат, -та, м. Кандидата. Кандидатам до академії були видані скарбові гроши. Левиц. Пов. 4. Побіжи-но мені до Платона-брата, нехай мені призве Марка-кандидата. Грин. III. 566.
Пересихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пересохнути, -хну, -неш, гл. Пересыхать, пересохнуть. Гортань замовкла, пересохла. К. Псал. 155.
Пошкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = пошкарубіти.
Прилюдність, -ности, ж. Публичность. Желех.
Приощадити Cм. приощажати.
Ухожати, ухождати. Cм. уходжати.
Ханівка, -ки, ж. Родъ шитья на рубахѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУКАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.