А́дзимка, -ки, ж. Родъ хлѣба изъ неквашеннаго тѣста.
Зажи́вок, -вку, м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. 8) Зажитое, заработанное наймомъ имущество. Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок. 4) Внутренняя, самая крѣпкая часть снятой съ животнаго кожи, лежащая между наружнымъ слоемъ — ли́чком и внутреннимъ — ніздр́ею.
Заколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Запѣть коля́дку. Ой я тобі, дядьку, заколядую. 2) Заработать пѣніемъ коля́дки.
Звізда́тий, -а, -е. Звѣздообразный. звізда́ті дропачки́ и пр. Родъ вышивки. 49. звіздатий кінь. Лошадь съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Зубоча нар. Искоса. Гляне зубоча. Сосниц. у.
Невістонька, -ки и невісточка, -ки, ж. Ум. отъ невістка.
Попки мн. Раст. Trifolium pratense L.
Потічок, -чка, м. Ум. отъ потік.
Тандитниця, -ці, ж. Старьевщица, ветошница. Ум. танди́тнична.
Щавель, -влю, м. 1) Раст. а) Щавель, Rumex Acetosa L. То-же: щавель наський. б) — во́дяний. Rumex Hydrolapathum L. в) — гороб'я́чий. Rumex Acetosolla. г) — горобиний. Rumex crispus L. д) — заячий. Oxalis acetosella L. е) — кінський. Rumex obtusifolius L. Rumex crispus L. Ум. щавлик.
