Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лунання

Луна́ння, -ня, с. Отголоски. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУНАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУНАННЯ"
Війтівство, -ва, с. Должность війтова.
Дря́глий, -а, -е. Ветхій, подгнившій, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Лубен. у.. Cм. драглий.
Заба́гнювати, -нюю, -єш с. в. забагни́ти, -гню́, -ни́ш,, гл. Загрязнять, загрязнить. Аф. 404.
Ланина, -ни, ж. Поле, нива. Туман, туман по ланині, широкий лист на калині. Лукаш. 129.
Облудний, -а, -е. Лицемѣрный, притворный. Який тепер світ облудний. Чуб. V. 4. Облудна мова.
Обпіратися II, -ра́юся, -єшся, сов. в. обіпра́тися, обперуся, -ре́шся, гл. Мыть, помыть себѣ бѣлье.
Паламарчук, -ка, м. Молодой пономарь. Св. Л. 37.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Придумати Cм. придумувати.
Увіччу нар. Предъ глазами. Ввіччу вона та й вона. Мир. ХРВ. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУНАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.