Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопуцьок

Лопу́цьок, -цька, м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Сим. 135. Хиба моя душа з лопуцька, — не хоче того, чого й людська. Ном. № 1588.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУЦЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУЦЬОК"
Глибоченький, -а, -е., Ум. отъ глибокий. Довольно глубокій. Утопила ж я свою доненьку в криницю глибоченьку. Макс. (1849). 112.
Ґазді́вський, -а, -е. Хозяйскій.
Недзька! меж. Крикъ для сзыванія овецъ. Kolb. І. 65.
Перебуватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебутися, -буюся, -єшся, гл. Перемѣнять, перемѣнить на себѣ обувь, переобуваться, переобуться. Ном. № 5472.
Покупка, -ки, ж. Покупка. Зміев. у.
Попізнавати, -наю, -єш, гл. Узнать (многихъ).
Ропище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ имѣется въ землѣ нефть. Шух. I. 15.
Талапання 1, -ня, с. 1) Названіе дѣйствія отъ глагола талапати. 2) Пачкотня. Хиба се робота — тільки талапання. Брацл. у.
Шаріти, -рію, -єш, гл. Краснѣть, рдѣть.
Шкодник, -ка, м. 1) = шкідник. 2) Шалунъ, проказникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПУЦЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.