Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопушаний

Лопуша́ний, -а, -е. = лопуховий. дурень лопуша́ний — презрительно о простонародьѣ. Гордують — от не токмо вельможнії, а й так дурні лопушані. Ном. № 2461.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУШАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУШАНИЙ"
Байбарисовий, -а, -е. Барбарисовый.
Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Да́ві нар. Сегодня утромъ. Вх. Зн. 14.
Докінчи́ти Cм. докінчувати.
Захапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Заторопиться, заспѣшить.
Повтомлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Утомиться (о многихъ). Чи повтомлялись, чи поморились, чи на мене, нивку, забулися? Чуб. III. 241.
Почучверіти, -ріємо, -єте, гл. Захирѣть (во множествѣ). Як ударила спека, так мої огірки й почучверіли.
Промін, -ну, м. Мѣна. Н. Вол. у.
Прядіння, -ня, с. Пряденіе. Сим. 236. ЕЗ. V. 194.
Тябло, -ла, с. Скрижаль. Два тябли Мусієви. Дьяческая пѣсня. Зміев. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПУШАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.