Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопушиння

Лопуши́ння, -ня, с. соб. Кусты, листья лопуху. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУШИННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУШИННЯ"
Гоні́ння, -ня, с. Гоненіе. Шух. I. 227.
Ди́вдерев, -ва, м. = Дивдерево. Лв. 98.
Кош, -ша, м. = кіш.  
Кубах, -ха, м. Лунка, круглая ямка въ землѣ, сдѣланная для посадки капусты, картофеля и пр. Ти кубахи роби, а я капусту садитиму. Екатер. г. Когда картофель выростетъ, то кубахом называется кустъ картофеля, собственно его корни съ картофелинами въ землѣ. Піди викопай три кубахи картоплі. Екатер. г. Кубахи ростуть. Г. Барв. 535.
Масті́льниця, -ці, ж. Мазальщица. Св. Л. 314.
Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити. Гол. III. 429.
Тепло нар. Тепло. Ум. тепленько, теплесенько. Теплесенько спати. Макс.
Уболівання, -ня, с. Сожалѣніе, скорбь. К. (Желех.).
Хлянути, -ну, -неш, гл. 1) = хляти. Б'є.... аж рука хляне. Гн. І. 89. 2) Литься. А вода хляне та й хляне. Черк. у. 3) Хлынуть. З Василя кров так і хлянула, О. 1861. X. 38.
Шльоха, -хи, ж. Потаскуха, гулящая баба. Венера не послідня шльоха, проворна, враг її не взяв. Котл. Ен. І. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПУШИННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.