Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лапу-лапу

Лапу-лапу, меж., выражающее: а) ощупываніе съ цѣлью нахожденія чего-либо. Лапу-лапу по лавиці, налапала мохнатиці (рукавиці). Ном. стр. 303, № 457. б) Тяжелые, медленные шаги. Не знав добрий чоловік та із чого жити: мусив собі волика купити. А воличок лапу-лапу, корівонька рику-рику... Рудч. Ск. І. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПУ-ЛАПУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПУ-ЛАПУ"
Дотиня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Дослоняться, дошататься.
Засса́тися, -ссу́ся, -ссе́шся, гл. Засосаться, сосать слишкомъ долго. Желех.
Куява, -ви, ж. 1) Плохая старая хижина. Вх. Зн. 31. Отдаленное жилище. Желех. 2) Малоизвѣстная страна. Желех. 8) Крутой холмъ. Желех.
Палиця, -ці, ж. Палица, палка. Шух. І. 129. Таке корячкувате (дерево), що й на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7. Ум. палічка.
Порозсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разсунуться, раздвинуться (о многихъ).
Поросити II, -шу́, -сиш, гл. Приносить поросятъ (о свиньѣ).
Присипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приспати, сплю́, спиш, гл. 1) Убаюкивать, убаюкать. КС. 1893. VII. 81. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку. Макс. (1849). 102. 2) Задушивать, задушить ребенка, придавивъ его (о спящей женщинѣ).
Промацати, -цаю, -єш, гл. Прощупать.
Скакля, -лі, ж. Въ загадкѣ: сорока. Скакля скаче, риндя риє. Чуб. І. 315.
Уторник, -ка, м. = утірник. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАПУ-ЛАПУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.