Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лапу-лапу

Лапу-лапу, меж., выражающее: а) ощупываніе съ цѣлью нахожденія чего-либо. Лапу-лапу по лавиці, налапала мохнатиці (рукавиці). Ном. стр. 303, № 457. б) Тяжелые, медленные шаги. Не знав добрий чоловік та із чого жити: мусив собі волика купити. А воличок лапу-лапу, корівонька рику-рику... Рудч. Ск. І. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПУ-ЛАПУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПУ-ЛАПУ"
Барлій, -лія, м. Раст. = барлян = біждерев. Вх. Пч. I. 8.
Бондаренко, -ка, м. Сынъ бочара.
Відперти Cм. II. відпірати.
Доколи́шній, -я, -є. По какое время существовавшій; когда то бывшій.
За́сніт, -ту, м. Головня зерновая, Ureda Segetum. Люде купують жито з заснітом, бо воно дешевше. Ковел. у.
Заща́вити, -влю, -виш, гл. Ударить. Защавив його по пиці, що ну-ну! Екат. г.
Наба́ки́рь нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
Пайдити, -дить, гл. безл. Везти, удаваться. Ном. № 375. Такому господареві пайдитиме у господарстві. Ном. № 13414. Жому не пайдить на коні, а на воли пайдить найбільш. Кіевск. у.
Скидча, -чати, с. Ягненокъ недоносокъ. Новомоск. у. (Залюб.).
Шіст, (-та?), м. Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАПУ-ЛАПУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.