Везучий, -а, -е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча.
Дігна́ти = Догнати.
Жахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ гл. жахати. 1) Пугнуть. 2) Броситься, побѣжать. Вовк так і жахнув у лозняк. Тоді запорожці як жахнули! так чисто все забрали, а татар на ґамуз порубали. 3) Вспыхнуть, вырваться (о пламени) Солома в сінях так і жахнула.
Зашалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Обить шалевками.
Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Ум. ковизка.
Кубара, -ри (-ря, -і), ж. Снарядъ для снятія роя пчелъ съ дерева; онъ состоять изъ длиннаго шеста и прикрѣпленнаго къ нему мѣшка.
Покришечка, -ки, ж. Ум. отъ покришка.
Пооблягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и облягти, но во множествѣ.
Притика, -ки, ж.
1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Як вихватить дід із воза велику притику.
2) притики дава́ти. Задѣвать кого. Ум. прити́чка.
Третно нар. По третямъ.
